|
Твоя колыбель не в хоромах - Тамара Петровна Петрович (Шульга)
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
"Ты же обещала" - Богданова Наталья
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
На море как и в жизни!!! - Валерий Гибалюк
Поэзия :
"Как кот с собакой" - Алексей
Поэзия :
Сон - Юлия Пескова
Это стихотворение - это эпизод из моей жизни. И я хочу посоветовать и Вам: обратите внимание, Господь всегда рядом с нами! Даже когда нам кажется, что Он оставил нас, то это не так, Он просто допускает иногда в нашей жизни некоторые объстоятельства, которые мы должны пережить. А когда мы слабеем на столько, что уже не справляемся с этим объстоятельством, то Господь, протягивает к нам Свою милующую руку и помогает в трудностях. |
